Методика виховної роботи

Доброго ранку! Ми раді, що ви тут!

(Посібник для педагогів з проведення ранкової зустрічі. Всеукраїнський фонд «КРОК ЗА КРОКОМ», 2016 рік)

Технологія колективної творчої справи (КТС)

Чільне місце в системі позакласної виховної роботи посідають колективні творчі справи (КТС). Головним їх організатором є класний керівник. Методика організації колективних творчих справ є результатом багаторічних творчих пошуків педагогів. Систематизував і дав наукове обґрунтування цій методиці дослідник І.П. Іванов.

Колективна творча справа – це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени класного колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із класним керівником мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які повинні забезпечити успіх. Колективні творчі справи різняться передусім пізнавально-практичною спрямованістю на розвиток кожної особистості зокрема і творчого колективу загалом. Виділяють такі групи КТС: суспільно-політичні, трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі. Процес підготовки та проведення колективних творчих справ має кілька етапів.

1.     Попередня робота класного керівника -  визначаються виховні завдання КТС; шляхом бесіди, розповіді педагог має захопити учнів цікавістю, привабливістю, перспективністю майбутньої справи.

2.     Колективне планування – учні разом із класним керівником складають план майбутньої КТС. При цьому враховується думка окремих учнів, визначаються можливі виконавці цих чи інших доручень.

3.     Підготовка КТС – етап, на якому дуже важливо враховувати інтереси та творчі можливості учнів.

4.     Проведення КТС – головний етап роботи. На цій стадії кожен учасник КТС має можливість виявити свої творчі здібності, показати результати колективної творчої діяльності.

5.     Колективні підсумки – ретельний аналіз усього ходу підготовки та проведення КТС з метою позитивної оцінки дій окремих учнів та колективу в цілому, виявлення утруднень та помилок, визначення шляхів подолання недоліків та труднощів у подальшій роботі.

Ця технологія — особистісно орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця. Ця технологія об'єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини.
Особливість технології полягає в тому, що між вихователями та вихованцями складаються в процесі діяльності суб'єкт-суб'єктні взаємини, в силу яких і вчитель, і учень рівною мірою почуваються відповідальними за якісне виконання поставлених завдань.
Одна з головних ідей методики колективного творчого виховання — формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими вимогами до старших і молодших. Творчий підхід до процесу виховання забезпечується як групою засобів дружньої виховної турботи (збудження, переконання, привчання, дружньої поваги, довіри, 

схвалення, "секретного договору"), співдружності старших та молодших колективів, роботи з рідними вихованців, співдружності педагогів, так і основними виховними засобами

Основними умовами виховної ефективності колективних творчих справ є:
єдність життєво-практичного та виховного спрямування для поліпшення життя всередині колективу та навколишнього життя;
творчий характер кожної справи: здійснення неперервного пошуку найкращих рішень життєво важливих завдань на всіх стадіях організації;
єдність окремих стадій організації кожної справи.
У технології колективного творчого виховання головне — "жити заради усмішки іншого", що і, породжує радість творчого самовираження в поєднанні з потребою бути корисним людям.
Основний педагогічний результат технології — розвиток громадянської самосвідомості та здібностей до соціальної творчості.

Мета і зміст навчальної практики “Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах”

   Навчальна практика „Підготовка студентів до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах” має самостійне призначення і одночасно є складовою всього навчально-виховного процесу по підготовці педагога-вихователя. Мета навчальної практики полягає у закріпленні теоретичних знань з методики виховної роботи, виробленні вмінь і навичок використовувати різноманітні форми організації виховної, оздоровчої роботи з дітьми в літніх таборах; підготовці студентів до педагогічної практики в літніх оздоровчих таборах; формуванні творчої особистості майбутніх педагогів. 

   Навчальна практика проводиться в ІV семестрі протягом тижня (36 год.). Студенти відвідують теоретичні і практичні заняття, виконують колективні та індивідуальні завдання. В кінці практики студентам виставляється залік.

Підготовка студентів до літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах допомагає розв’язати завдання:

 - закріпити вміння і навички, набуті на заняттях з педагогіки і в процесі педагогічної практики на попередніх курсах;

  - поглибити і розширити теоретичні знання студентів з психолого-педагогічних дисциплін;
  - вивчити особливості дітей, тимчасового дитячого колективу;
  - сприяти становленню педагогічних позицій, творчої особистості майбутнього вчителя.

    Зміст навчальної практики передбачає:

1. Ознайомлення з метою, завданнями, змістом і особливостями організації літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах.

2. Ознайомлення з завданнями і особливостями організації літнього відпочинку школярів у різних типах таборів.

3. Планування роботи в таборі.

4. Режим роботи в таборі.

5. Складання планів, сценаріїв масових заходів в таборі.

6. Розучування ігор, пісень, танців.

7. Вивчення правил техніки безпеки в таборі.

У процесі підготовки до роботи педагога-організатора в ЛОТ студенти набувають і поглиблюють знання про:

- взаємодію мети і завдань виховання в сім’ї, школі, позашкільних закладів;
- функції, права, обов’язки педагога-вихователя;
- методи вивчення розвитку дитини і колективу;
- вікові, психологічні, статеві та індивідуальні особливості дітей і підлітків, специфіку їх прояву в умовах літнього відпочинку;
- зміст, форми і методи виховної та розвиваючої діяльності з врахуванням специфіки функціонування літніх оздоровчих таборів.

На заняттях студенти набувають і закріплюють вміння і навички:

- визначити мету, завдання, прогнозувати результати виховної діяльності з дітьми;
- визначити зміст роботи дитячого колективу;
- працювати з психолого-педагогічною, методичною літературою;
- складати творчо перспективні та календарні плани роботи з дітьми;
- застосування знання з предметів своєї спеціальності при підготовці і проведенні різних виховних справ;
- оперувати базовими поняттями з психолого-педагогічних дисциплін;
- працювати з педагогічною документацією;
- проводити ігри, танці, розучувати пісні;
- оформляти необхідну інформацію для дітей;
- аналізувати свою діяльність.

Обов’язкові результати практики:

вміти:
- складати орієнтовний план-сітку роботи загону в оздоровчому таборі;
- проводити організаційну роботу в таборі на початку зміни;
- використовувати різноманітні цікаві, доступні форми роботи з дітьми різного віку;
- організовувати ігрову діяльність;
- спілкуватися з колегами, дітьми, батьками;
- проводити екскурсії, туристичну роботу;
- виготовляти наочність;
- випускати стінні газети;
- надавати першу медичну допомогу.

    Залік виставляється за умов, якщо:

— студенти систематично відвідували заняття навчальної практики по підготовці до роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах;
— пройшли інструктаж з техніки безпеки та з питань охорони життя і здоров’я;
— розробили 20 виховних заходів (папка-скарбничка);
— пройшли медичний огляд.